Інформація для учасників справ та журналістів

Процесуальні права та обов'язки учасників цивільного процесу та їх представників

Пам’ятка про процесуальні права та обов’язки учасників процесу та їх представників

Стаття 43. Права та обов’язки учасників справи

1. Учасники справи мають право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;

2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;

3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;

5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;

6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

1. Учасники справи зобов’язані:

1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;

2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи;

3) з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою;

4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;

5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;

6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

7) виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.

Під час розгляду справи, крім прав та обов’язків, , визначених статтею 43 цього Кодексу, малолітня або неповнолітня особа має також такі процесуальні права:

• безпосередньо або через представника або законного представника висловлювати свою думку та отримувати його допомогу у висловленні такої думки;
• отримувати через представника чи законного представника інформацію про судовий розгляд;
• здійснювати інші процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки, передбачені міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України;

1. Суд роз’яснює малолітній або неповнолітній особі її права та можливі наслідки дії її представника чи законного представника у разі, якщо за віком вона може усвідомити їх значення.
2. Суд сприяє створенню належних умов для здійснення малолітньою або неповнолітньою особою її прав, визначених законом та передбачених міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Стаття 49. Процесуальні права та обов’язки сторін

1. Сторони користуються рівними процесуальними правами.
2. Крім прав та обов’язків, визначених устатті 43цього Кодексу:

1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу;

2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;

3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

1. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п’ять днів до початку першого судового засідання у справі.
2. Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
3. Заявник та заінтересовані особи у справах окремого провадження мають права та обов’язки сторін, крім випадків, передбачених урозділіIVцього Кодексу.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов’язки позивача.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, мають права і обов’язки, встановлені статтею 43 ЦПК України для учасників процессу.

Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов’язки.

Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Строки апеляційного оскарження судових рішень

у термінових справах

(справи, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства)

Які права має журналіст при висвітленні судового процесу?

Права журналіста при висвітленні судового процесу визначаються як спеціальним законодавством, що регулює професійну діяльність журналістів, так і процесуальним законодавством, а також іншими законами.

Згідно зі ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» журналісти можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання та здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.

Слід звернути увагу, що зйомка і трансляція можливі лише у відкритому судовому засіданні. Якщо ж журналістові відмовляють у зйомці, аргументуючи тим, що судове засідання закрите, то про це має бути винесене окреме вмотивоване судове рішення.

Окрім того, права та обов’язки журналістів додатково перелічені в Положенні Державної судової адміністрації про взаємодію судів із засобами масової інформації, згідно з яким за клопотанням журналіста і при наявності обґрунтованого суспільного інтересу стосовно оприлюднення такої інформації, голова суду  може дозволити доступ до матеріалів архівних судових справ.

Для надання громадськості інформації про діяльність судової системи журналісти та ЗМІ мають право звертатися до суду або територіального управління Державної судової адміністрації з запитом на інформацію згідно з Законом України про доступ до публічної інформації, незалежно від того, стосується ця інформація журналіста особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.  Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту, у деяких випадках такий строк може бути зменшений до 48 годин або збільшений до 20 днів, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних. Оскільки журналіст подає запит про інформацію, що становить суспільний інтерес, то плата за копіювання та друк може не стягуватися. Однак, для цього, необхідно коротко описати, у чому полягає суспільна важливість таких відомостей.

Водночас, варто зауважити, що порядок надання інформації, яка стосується розгляду конкретних справ, регулюється також процесуальними кодексами і тому може не підпадати під гарантії законодавства про доступ до публічної інформації.