В Україні планується запровадити спеціалізацію суддів з розгляду корупційних і пов’язаних з корупцією правопорушень

Відповідний законопроект про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” (щодо запровадження обов’язкової спеціалізації суддів з розгляду корупційних і пов’язаних з корупцією правопорушень) був зареєстрований народними обранцями 31 травня.

Завданням законопроекту №6529 є забезпечення ефективного, швидкого та кваліфікованого судового розгляду справ про корупційні правопорушення та правопорушення, пов’язані з корупцією.

Проектом пропонується внести зміни до низки статей Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, якими виключити положення, що визначають діяльність Вищого антикорупційного суду, та запровадити такий алгоритм розгляду судами корупційних і пов’язаних з корупцією правопорушень:

1. Встановити на рівні закону в загальних місцевих судах та апеляційних судах обов’язкову спеціалізацію суддів, а у Верховному Суді передбачити створення окремої палати Касаційного кримінального суду для здійснення правосуддя у таких категоріях проваджень.
2. Закріпити у законі вимогу щодо кількості суддів з такої спеціалізації (у місцевих – не менше 3, а в апеляційних – не менше 5).
3. Встановити порядок визначення спеціалізованих суддів: у місцевому суді шляхом конкурсного добору на відповідні посади з підвищеним рівнем вимог до кандидатів (наявність трьох років суддівського стажу, або п’яти років досвіду адвокатської, наукової діяльності тощо), а в апеляційному суді шляхом визначення з найбільш досвідчених суддів зборами суддів.
4. Визначити особливості перехідного етапу до створення обов’язкової спеціалізації суддів з розгляду корупційних і пов’язаних з корупцією правопорушень.

Також передбачається виключення пп. 16 п. 1 р. ХІІ “Прикінцеві та перехідні положення” зазначеного Закону, який встановлює строки утворення Вищого антикорупційного суду та проведення конкурсу на посади суддів цього суду.

Запровадження таких законодавчих змін цілком відповідає міжнародним стандартам, у тому числі враховує ризики, окреслені у висновку Консультативної ради європейських суддів № 15 (2012) щодо спеціалізації суддів, зокрема щодо унеможливлення “ускладнення доступу до судів” та “створення занадто великої відстані між суддею та стороною у справі”; “отримання враження, що компетентність судді з певних питань відносить їх до елітної групи суддів”, що “може вилитися в брак суспільної довіри до судів” (п. 18, 21).