Які зміни восени очікують на судову систему країни?

Переглянути фотоальбом

Які функції матиме Вища рада правосуддя, як Вища кваліфікаційна комісія суддів України та Вища рада правосуддя організовуватимуть обрання нового Верховного Суду, як і чому було започатковане унікальне кваліфікаційне оцінювання суддів? Про все це йшлося під час зустрічі із представниками засобів масової інформації, громадських організацій, блогерів із Головою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергієм Козьяковим та Головою Вищої ради юстиції Ігорем Бенедисюком.

Які функції матиме Вища рада правосуддя?

В Україні прийнято зміни до Конституції України в частині правосуддя, що наберуть чинності 30 вересня 2016 року. Ухвалено нову редакцію Закону України «Про судоустрій і статус суддів», триває робота над законом про Вищу раду правосуддя. Відповідно, буде створено новий орган – Вищу раду правосуддя. Як наголосив Голова ВРЮ І.Бенедисюк, Вища рада юстиції буде реорганізована у Вищу раду правосуддя, яка відповідатиме за усі питання проходження суддями кар’єри: вноситиме подання про призначення судді на посаду; ухвалюватиме рішення про звільнення судді з посади; надаватиме згоду на затримання судді чи утримання його під вартою чи арештом; ухвалюватиме рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя; ухвалюватиме рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності; ухвалюватиме рішення про переведення судді з одного суду до іншого, опікуватиметься питаннями суддівської незалежності. Вища рада правосуддя більше не буде виключно каральним орган щодо суддів.

На рівні прийнятих законодавчих змін вирішено проблему діючої процедури притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, яка дотепер здійснюється двома органами: Вищою радою юстиції та Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. «Після набрання чинності відповідними змінами дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюватимуть виключно дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя, а скарги на рішення дисциплінарних палат розглядатимуться Вищою радою правосуддя у пленарному складі», – наголосив Голова ВРЮ. Планується, що у ВРП буде сформовано до чотирьох дисциплінарних палат для здійснення дисциплінарних проваджень.

Незважаючи на те, що всі дисциплінарні процедури щодо суддів передані до повноважень Вищої ради правосуддя, ключові етапи процедури призначення суддів здійснюватимуться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України: проведення відбіркового іспиту, спеціальної перевірки, кваліфікаційного іспиту, оголошення та проведення конкурсу на заміщення вакантних посад суддів, внесення рекомендації Вищій раді правосуддя про призначення кандидата на посаду судді.

Чи доцільно звільнити усіх суддів одночасно?

«Після Революції Гідності багато громадян вимагали звільнити усіх суддів одночасно», – нагадав Сергій Козьяков.  Чому цього не потрібно було робити? На його думку, хоча б тому, що в країні щорічно слухається 4,5 млн справ. Звільнення усіх суддів означало б зупинення цих процесів, і держава не виконувала б одну з найважливіших своїх функцій – обов’язку здійснювати правосуддя.

Голова ВККСУ наголосив, що саме на противагу звільненню усіх суддів Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» було запроваджено первинне кваліфікаційне оцінювання суддів. Він зізнався, що ідеї впровадження цієї процедури чинився шалений опір у суддівському середовищі, через що оцінювання розпочалося на півроку пізніше, а оцінювання суддів Верховного Суду України було зірвано, і лише зміна складу Ради суддів України дала змогу розпочати ці процедури. Кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складення суддею іспиту; дослідження суддівського досьє та проведення співбесіди.

Голова ВККСУ нагадав, що первинне кваліфікаційне оцінювання суддів почалося в лютому 2016 року.

З 17 лютого по 4 липня 2016 року Комісія здійснила процедуру первинного оцінювання 381 судді. Першою групою суддів, які проходили оцінювання, стали судді-претенденти на обрання безстроково. Одразу після цього Комісія розпочала оцінювання суддів апеляційних судів міста Києва та Київської області.

Перші результати оцінювання вразили не тільки членів Комісії. Приблизно 20% суддів подали у відставку до початку процедури оцінювання або не з’явилися на оцінювання. Як відзначив С.Козьяков, судді звільняються з різних мотивів: не змогли пояснити джерела своїх статків, деякі не витримують шаленої, часом несправедливої і огульної критики суддів у суспільстві, решта втомилися працювати і готові піти у відставку, як тільки отримали таке право за законом, а не за віком.

Водночас, за даними ВККСУ, лише 60% оцінюваних суддів підтвердили можливість здійснення правосуддя у відповідному суді. Близько 5% не підтвердили можливість здійснення правосуддя у відповідному суді і були направлені на перепідготовку до Національної школи суддів. Стосовно 15% суддів оголошено перерву для з’ясування обставин, виявлених під час вивчення  суддівського досьє та співбесіди. Не всім суддям вдалося пояснити свої раптові статки, наголосив Голова ВККСУ.

Як Вища кваліфікаційна комісія суддів України та Вища рада правосуддя організовуватимуть обрання нового Верховного Суду?

Внаслідок змін до Конституції України буде впроваджено триланкову систему судочинства. Протягом найближчих двох років будуть ліквідовані всі вищі спеціалізовані суди, а натомість  буде створено Верховний Суд у складі 200 суддів із новими більш широкими повноваженнями.

Як повідомив Сергій Козьяков, восени 2016 року Комісія планує розпочати конкурс на посаду суддів нового Верховного Суду. У Верховний Суд на прозорих засадах мають бути обрані до 200 юристів. Голова ВККСУ наголосив, що відповідно до нового закону кандидатами на посаду судді Верховного Суду можуть бути не лише судді, а й адвокати та юристи-науковці, які мають стаж роботи в галузі права не менше 10 років. Як зазначив С. Козьяков, і до суддів і до несуддів буде застосовано однакові принципи добору, і Комісія однаково прискіпливо ставитиметься як до кваліфікації кандидатів, так і до їхніх декларацій. Допомагатиме Комісії у цьому процесі громадська рада доброчесності, яка буде сформована відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Цей конкурс ВККСУ планує завершити на початку 2017 року. Кандидатів до складу Верховного Суду, яких буде обрано не з числа суддів, за поданням Вищої ради правосуддя призначатиме на посади Президент України.

Склад суддівського корпусу радикально змінюється

Відповідно до штату в Україні має працювати 9200 суддів. Однак в силу різних процедур сьогодні склад суддівського корпусу радикально змінюється, наголосив Сергій Козьяков. Він нагадав, що у парламенті без вирішення лежать близько 800 подань про призначення суддями безстроково. Якщо парламент не прийме ці рішення, то після набрання чинності змінами до Конституції України 30 вересня 2016 року ці документи мають бути повернені до Вищої ради правосуддя, і з цього часу саме ВРП прийматиме остаточні рішення щодо звільнення суддів. За даними ВККСУ, 383 судді залишилися працювати в окупованому Криму (як відомо, раніше ВККСУ та ВРЮ ініціювали звільнення 276 кримських суддів з посад за порушення присяги судді).

Крім того, понад 1200 подань щодо звільнення суддів за різними підставами внесла до Верховної Ради України та Президента Вища рада юстиції.

Усі ці процеси, з одного боку, сприяють оновленню судового корпусу, однак з іншого – через відсутність притоку нових кадрів у судову систему є певною мірою і загрозою для належного здійснення судочинства. Однак, як наголосили спікери, у процесі судової реформи запроваджено достатньо механізмів для якісного оновлення судового корпусу.

Відділ взаємодії зі ЗМ